Ставненський ДНЗ
 
Відомо навіть малюку, як добре жити в дитсадку. Прийшов - вітайся: «Добрий ранок!» Мий руки і куштуй сніданок. Немає часу на ниття, бо ждуть цікаві заняття: музичне, ліпка, малювання, ще й порахуємо старанно, розучим вірш, розкажем казку. Спіймати м'ячик? Та будь ласка! Що ще? На вулицю - гуляти, в рухливі ігри дружно грати. Ось «Гуси-гуси», «Коровай», «Автомобілі» - обирай. Обід. Поспати не забув.Так не помітно день минув!

Харчування в ДНЗ

  Харчування

 

 

 

 

 

Для повноцінного розвитку дитини гарне харчування не менш важливе, чим душевна атмосфера і якісна освіта. Кухарі дошкільного навчального закладу піклуються про те, щоб їжа була смачною і корисною.

У нас в дитячому садку: 3-х разове збалансоване харчування з дотриманням норм натурального набору продуктів; у раціоні щодня є присутніми овочі, фрукти;особливістю приготування перших блюд є те, що їх готують на овочевих відварах; дітям з певними медичними показниками надається можливість дієтичного харчування.

 

Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань, для нормального росту і розвитку дітей, які виховуються в дошкільному закладі. Режим харчування дітей в дошкільному навчальному закладі відповідає режиму роботи закладу та вікових груп і затверджений завідувачем. Графік видачі їжі затверджується завідувачем закладу.

Харчоблок забезпечений достатньою кількістю кухонного посуду, інвентарю, санітарним і спеціальним одягом (халати, фартухи, хустки, ковпаки тощо) все промарковане, використовується лише за призначенням та замінюються при забрудненні.

 

Згідно норм на харчоблоці знаходяться всі необхідні миючі, дезінфікуючі засоби та методичні рекомендації по їх застосуванню, розроблені на основі «Регламенту із застосування дезінфікуючих засобів», затверджених заступником Головного державного санітарного лікаря України Л.М. Мухарською від 09.09.2005 р. № 0080-R-05 з метою дезінфекції об'єктів. Санітарно-гігієнічний стан харчоблоку та допоміжних приміщень відповідає вимогам «Санітарних правил» та охорони праці.

Основними принципами організації харчування в дошкільному закладі є: енергетична цінність раціонів відповідає енерговитратам дітей, збалансованість та максимальна різноманітність раціону, технологічна та кулінарна обробка продуктів і страв, що забезпечує їх смакові якості та зберігає вихідну харчову цінність, забезпечення санітарно-гігієнічних норм (дотримання всіх санітарних вимог до стану харчоблоку, продуктів харчування, їх транспортування, зберігання, приготування та роздачі страв).

В ДНЗ ведеться систематична і планомірна робота, зокрема: організовано безпечне і якісне харчування дітей (замовлення і прийняття безпечних і якісних продуктів харчування, продовольчої сировини у необхідній кількості, додержання умов і термінів їх зберігання, технології приготування страв, правил особистої гігієни працівників харчоблоку); харчування здійснюється згідно з двотижневим меню; щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв складаємо меню-розклад окремо для двох вікових груп – дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6 років відповідно до затверджених норм харчування; кожного дня за 30 хв. до роздачі їжі медичний працівник оцінює якість її приготування, в його присутності кухар відбирає добові проби в чистий посуд з кришкою в об’ємі порції для дітей молодшої групи. Проби зберігаються протягом доби в холодильнику до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня і є показником якості роботи кухарів.

В ДНЗ здійснюється щоденний контроль за організацією харчуванням дітей медсестрою і завідувачем ДНЗ. Результати фіксуються в «Діловому щоденнику контролю» і в журналі контролю за організацією харчування. На основі результатів контролю проводиться індивідуальна робота з певною категорією працівників.

Кожного дня, медичною сестрою закладу ведеться огляд працівників харчоблоку на гнійничкові захворювання, який фіксується в журналі здоров’я працівників харчоблоку. Систематично контролюється проходження працівниками харчоблоку медичних оглядів, відповідно до чинного законодавства.

Планово проводиться контроль за санітарно-гігієнічним станом харчоблоку, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотриманням термінів реалізації, виконанням норм харчування СЕС.

Об’єм та частота завозу продуктів харчування та продовольчої сировини регулюються в залежності від терміну їх реалізації та кількості дітей і завозяться в заклад на протязі дня. Медичною сестрою закладу здійснюється постійний контроль за постачанням продуктів харчування. Продукти харчування надходять до навчального закладу разом із супровідними документами, які свідчать про їх безпечність, якість, ґатунок, категорію і дату виготовлення.

Термін реалізації визначається підприємством, постачальником, тому продукти харчування з обмеженим терміном реалізації (молоко, кисломолочні продукти, м'ясо, ковбаса, риба, тощо) реєструється в журналі «Журнал бракеражу сирих продуктів», де обов’язково фіксуються дати та час останнього терміну реалізації.

Завідувач та медсестра ведуть суворий облік продуктів харчування, який фіксується у «Книзі складського обліку», де вказується дата їх надходження, постачальник тощо, дотримується термінів реалізації продуктів, планують своєчасне забезпечення основними продуктами харчування.

Безпека і якість продуктів харчування та продовольчої сировини залежить від умов їх зберігання, у тому числі від температури, вологості. Комора на харчоблоці, де зберігаються продукти харчування, мають достатню вентиляцію, суха та з природнім освітленням. Стан овочів при зберіганні контролюється 1-2 рази на тиждень.

Для контролю за виконанням затвердженого набору продуктів медсестра веде «Журнал обліку виконання норм харчування». На підставі даних цього журналу кожні 10 днів проводиться аналіз якості харчування, а при необхідності – його корекція. При невиконанні норм харчування з метою подальшої корекції харчування проводиться розрахунок основних інгредієнтів їжі у раціонах харчування дітей відповідно до таблиць хімічного складу та енергетичної цінності деяких продуктів харчування.

Медична сестра закладу контролює виконання меню і якість страв, проводить санітарно-просвітницьку роботу серед персоналу та батьків з питань раціонального харчування, особливо в оздоровчий період, дає оцінку ефективності харчування, проводить заняття з персоналом з питань гігієни харчування, профілактики харчових отруєнь і групових гострих кишкових інфекцій.

Кухарі закладу відповідають за високоякісне і своєчасне приготування їжі та дотримання технологічних вимог: кулінарна обробка продуктів повинна максимально зберігати харчову цінність, сприяти засвоєнню їжі, надавати їй приємного зовнішнього вигляду, смаку і запаху. Мікробне забруднення продуктів, що виникає при їх первинній обробці, ліквідується наступною термічною обробкою.

Особлива увага в технології приготування приділяється приготуванню їжі для дітей молодшого віку (тушкування та додаткова обробка страв). Висока температура сприяє знищенню мікроорганізмів та забезпеченню бактеріологічної безпеки готових страв. Включення до асортименту нових продуктів та страв проводиться тільки за умови отримання позитивного висновку МОЗ України.

Кухар ДНЗ   Рейпаші Анжела Іванівна

 

 

 

 

Завідувач, медсестра, вихователі груп дошкільного закладу проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу серед батьківської громадськості щодо організації харчування у сім’ї. Домашнє харчування має доповнювати раціон дитячого садка. Питання раціонального харчування дітей включається у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, розглядається на загальних зборах колективу, виробничих нарадах, висвітлюється в інформаційних куточках та на web-сайті ДНЗ.

Для отримання інформації батьками про харчування дітей в закладі, в інформаційних куточках груп та харчоблоку, web-сайті ДНЗ, щодня розміщується меню.                                                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 
ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ОРГАНІЗАЦІЮ ХАРЧУВАННЯ У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ:                                                                                                                              

1. Закон України “Про дитяче харчування”

 

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах".

3. Наказ Міністерства освітиі науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 17.04.2006 р. № 298/227 "Про затвердження Інструкції щодо організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.05.2006 № 523 \12397.

 

4. Наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2006 № 620/563 "Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах".


5. Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 р. № 667 "Про затвердження порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатнихнавчальних закладах" (із змінами і доповненнями).

6. Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2006 № 298/227.

 

7. Лист Міністерства освіти і науки України від 21.06.2007 №1/9-394 "Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах".


8. Лист Міністерства освіти і науки України від 08.10.2010 № 1/9-705 "Про дотримання навчальними закладами вимог щодо якості та безпечності продовольчої сировини".

 

9. Спільний наказ листом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я від 15.08.2006 № 620/563 «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах»

 

Харчування дітей до 7 років

До трьох років харчування дитини вважається перехідним. Тобто дитина поступово призвичаюється до їжі дорослої людини. Чимало батьків намагаються якнайскоріше привчити дитину до загального столу і до тих страв, які їдять самі. Але це неправильно. Травна система дитини готова до перетравлювання дорослої їжі приблизно в сім років.
Олександра Тяжка, завідувачка кафедри педіатрії № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, професор.

 

Режиму харчування треба дотримуватися

До трьох років дитина має харчуватися не менше чотирьох разів на день. Якщо вона просить їсти частіше, не забороняйте їй між основними прийомами їжі з'їсти яблучко, печиво або випити соку. Їжа затримується в шлунку не більше 3,5-4 годин. Якщо за цей час дитина нічого не з'їла (печиво, цукерку, сік) і досі не хоче їсти, то батьків це має насторожити. Відсутність апетиту може свідчити про знижену секреторну діяльність шлунка, відхилення в діяльності підшлункової залози, печінки, або дитині не подобається їжа, яку їй зазвичай дають на обід чи вечерю.

 

 


Найкраще на сніданок давати молочну кашу: гречану, рисову або вівсяну. Не лінуйтеся приготувати свіжу кашу зранку. Якщо ваш малюк не дуже любить молочні продукти, давайте йому на сніданок овочеве пюре (картопля, морква, бурячок, цибуля, петрушка).
Не змушуйте дитину їсти зранку, якщо вона не хоче. Можна запропонувати їй випити молочко, не концентрований трав'яний чай (з ромашки, звіробою або зелений чай) чи просто переварену водичку. Це за умови, що дитина поснідає в дитячому садочку або вдома трохи пізніше. Інакше треба вмовити дитину з'їсти кашу.


На обід щодня дитина традиційно має їсти першу, другу і третю страви. Іноді вона просить добавку супу чи борщу і мама, заохочуючи до першої страви, насипає їй подвійну порцію. Таким чином, дитина наїлася супу і не може з'їсти другу калорійнішу страву. Тому до 3 років давайте малюку не більше 150-200 мл першої страви. М'ясо краще давати лише в обід з гарніром - картоплею, капустою чи кашею. Бажано, щоб дитина щодня їла м'ясо або рибу, можна чергувати ці продукти через день. Якщо харчова алергія, не давайте їй рибу до 3 років (до цього віку імунна система дитини майже повністю дозріває і захищатиме її від алергійних проявів).


Між обідом і вечерею - полудник. Запропонуйте дитині склянку молока, кефіру або соку з печивом чи булочкою.


Якщо на сніданок була каша, то на вечерю дайте овочеве пюре, і навпаки. Увечері до пюре чи каші можна додати варене яйце, потім можна з'їсти домашній сир з кефіром.

Їжа має бути смачною і гарною

Дитина після року може відмовитися від тієї їжі, яку їй давали у перший рік життя: перетертої, несоленої. Тому не треба змішувати м'ясо з картоплею та морквою в одну масу. Їжа має виглядати апетитно і бути гарно оформленою, трошки підсоленою.


Також важливо навчити дитину жувати. Ретельно перетертою їжа має бути лише до року. Після року картоплю в супі можна просто пом'яти ложкою, а моркву, буряк та інші овочі для пюре натерти на тертушку. Жувати дитина може вже тоді, коли в неї є верхні та нижні зуби, нехай навіть не всі.


Коли всі разом сідають обідати чи вечеряти, не можна давати дитині її кашу, а дорослим - іншу їжу. Це негативно впливає на її психічний розвиток. Краще погодувати дитину до того, як уся сім'я сяде до столу. Тоді вона буде вже ситою і навіть якщо з'їсть щось смажене чи копчене із загального столу, то дуже мало і це їй не зашкодить.
Ні в якому разі не годуйте дитину, коли вона плаче або в неї поганий настрій. Під час годування треба говорити лише про приємні позитивні речі. Інакше їжа не принесе користі.


Чого не варто їсти дітям

До 6-7 років дітям не рекомендують вживати спеції, приправи, кетчупи тощо.
Не треба їсти смажену та копчену їжу, краще варену або печену. Звичайно, можна дати підсмажену котлету чи картоплю, але лише зрідка. До того ж лише ледь підсмажену, але не до темного кольору.


Не давайте дитині страви з грибів до 7-8 років.


Також у раціон дитини не треба вводити консервовані продукти, якщо вони призначені не для дитячого харчування. Консерви для дитячого харчування стерилізують та пастеризують без застосування консервантів, які шкідливі для дітей. Що пізніше дитина скуштує консервовану їжу, то краще. Консерви - їжа для екстремальних ситуацій: в дорозі, поході тощо.


Не варто давати дитині до 5 років газовані напої. Це може спричинити метеоризм, подразнення шлунково-кишкового тракту.
Цукерки, шоколад та інші солодощі давайте не раніше 3-4 років, але не часто.

Що треба їсти щодня

Молочні продукти. До 3 років діти дуже швидко ростуть, і їм потрібен кальцій, який у великій кількості міститься в молочних продуктах. Тож діти 1-3 років щодня мають вживати не менше 500 мл молока і 50-100 г домашнього сиру. Після 3 років темп росту дещо зменшується, тому сир можна їсти вже через день.


Молочнокислі продукти. Кефір, ряжанка, йогурт мають бути в щоденному раціоні дитини: не менш як 200 мл. Краще купувати йогурти слабкого забарвлення, бо барвник може спричинити алергію. Навіть якісні харчові барвники є алергенами.


Соки. Після року дитині треба давати 100-150 мл соків. Їх уже не треба розводити водою. Пити соки слід не перед їдою, а між прийомами їжі. Якщо немає можливості давати дитині натуральні соки, то можна пити консервовані, призначені для дитячого харчування.

 


Чай. Можна пити чай з лимоном. Він має бути слабким. Але маленьким дітям бажано не пити чорного чаю.

 

 

 


Улюблена дитяча чашка

Ще одна важлива деталь - посуд. Придбайте для вашого малюка спеціальний гарний посуд з яскравим малюнком, казковими героями. Якщо малюк не любить їсти першу страву чи молочну кашку, ви можете його заохотити. Скажіть дитині: "Коли ти з'їси весь борщик, на дні тарілочки побачиш Червону Шапочку".


Приблизно після 10 місяців діти хочуть самостійно їсти ложкою і пити з чашки. Дозвольте це робити дитині тоді, коли вона сама захоче. Звичайно, вона буде розливати їжу та пиття, тому треба створити відповідні умови під час їди.


Посуд має бути такий, що не б'ється. Адже для малюка розбита улюблена чашка може стати справжньою трагедією.